ПОТОЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

«Особливості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти Харківської області у 2022/2023 н. р.»

Капустіна Н.О., методист Центру громадянського виховання КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»

Шановні колеги!

Незважаючи на продовження дії в Україні правового режиму воєнного стану, дошкільна освіта залишається невід’ємним складником та першим рівнем у системі безперервної освіти України, стартовою платформою особистісного розвитку дитини. Відповідно до рекомендації МОН України щодо діяльності закладів дошкільної освіти (далі – ЗДО) у 2022/2023 навчальному році залишаються актуальним питання забезпечення всебічного розвитку дітей раннього та дошкільного віку, їх психологічна підтримка, створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (лист МОН України від 27.07.2022 № 1/8504-22 «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році»).

Зміст освітньої діяльності ЗДО загалом та на період дії правового режиму воєнного стану регулюється законами України «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про затвердження Указу Президента України «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України», «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Положенням про ЗДО, Санітарним регламентом ЗДО.

Залишаються також актуальними рекомендації Міністерства освіти і науки України для працівників закладів дошкільної освіти щодо діяльності закладів дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану (лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.2022 № 1/3845-22).

Разом із тим, Міністерством освіти і науки України підготовлено інформацію щодо особливостей організації 2022/2023 навчального року та першочергових кроків із підготовки до освітньої діяльності закладу освіти (https://cutt.ly/eCkakuU).

Звертаємо увагу, що відповідно до вищезазначених нормативних документів, завданнями ЗДО у воєнний час є:

насамперед збереження життя в умовах воєнного стану, зміцнення фізичного, психічного й духовного здоров’я дитини;
виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення й довкілля;
формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;
виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;
здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї.

Для вирішення вищезазначених завдань у закладах дошкільної освіти необхідно створювати умови для отримання якісної дошкільної освіти усіма дошкільниками, а саме: проводити освітню, просвітницьку, роз’яснювальну роботу серед педагогів, батьків про важливість організації освітнього процесу у закладі з використанням різних форм організації освітнього процесу; мотивувати педагогів, дітей та їхніх батьків на співпрацю та успіх. У фокусі особливої уваги мають бути діти передшкільного віку (5-6 років) та діти з особливими освітніми потребами.

Згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України освітній процес у закладах дошкільної освіти на період правового режиму воєнного стану необхідно організовувати відповідно до вимог чинного законодавства, Базового компонента дошкільної освіти та з урахуванням безпекової ситуації в населеному пункті й рішення обласних, місцевих військово-цивільних адміністрацій. В умовах сьогодення організація освітнього процесу може відбуватися за допомогою дистанційної або змішаної форми роботи.

Дистанційна форма освіти – це організація освітнього процесу із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій у зручний для здобувачів освіти спосіб і час.

Змішана форма освіти – поєднання традиційної очної форми освіти з дистанційною.

Під час вибору форм організації освітньої діяльності (змішана, дистанційна) необхідно зважати на воєнну ситуацію у населеному пункті. Організовуючи освітній процесу в дистанційному форматі, слід врахувати вікові особливості дітей дошкільного віку. Такі заняття, у разі згоди батьків, з дітьми молодшого та середнього дошкільного віку проводяться не більше 10 хвилин, старшого дошкільного віку – 15 хвилин

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма задіяними в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації. У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі, а саме:

розміщення на сайті ЗДО рекомендацій для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку;
створення спільнот із батьками, вихователями, психологами, тощо в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsAppта з використанням електронних платформ Zoom, GoogleMeet, GoogleClassroom, Microsoft Teams.

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти:

особливості організації та здійснення дистанційної роботи з дітьми та їх батькам;
- забезпечення доступу до інтернету;
- організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
- систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.

Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із нею.

В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто, спочатку педагогам необхідно працювати саме з ними, а вже далі – з їхніми дітьми. Особливу увагу слід приділяти організації дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП). Рекомендуємо здійснити перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерської: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо. Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту.

Сьогодні, в умовах війни, педагогу необхідно володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою, знати елементарні способи розслаблення дитини у стані нервового напруження.

На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо скористатися Пам’яткою для керівників закладів освіти (https://cutt.ly/HCxTg1m)

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу. У цьому контексті радимо переглянути Цикл вебінарів за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією «Ла Страда-Україна» – психологічна служба (vinps.vn.ua)

Налагодження комунікації з усіма учасниками освітнього процесу – одне з пріоритетних завдань закладу під час дії правового режиму воєнного стану. Ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом.

ЗДО може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу за допомогою сайту, створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати і поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

Актуальним залишається розміщення на вебресурсах ЗДО методичних кейсів, банків розвивальних ігор та вправ із різних напрямів виховання та розвитку дітей дошкільного віку, відео занять, описів та алгоритмів проведення дослідів та експериментів. Важливо організовувати зворотний зв’язок з працівниками ЗДО та батьками вихованців через сайт закладу, електронну пошту або інші соціальні мережі, засоби зв’язку.

Оскільки форма організації освітнього процесу у ЗДО залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація має здійснюватися з урахуванням локації дітей (удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, серед яких:

інформування сімей, що евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;
надання інформації щодо можливості використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій,
організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, медичними працівниками та ін.);
психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо).

Організація освітньої діяльності з дітьми раннього та дошкільного віку має здійснюватися за освітніми програмами, навчально-методичними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України для використання ЗДО у 2022/2023 н.р. на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://cutt.ly/PCkEqC0).

Особливої уваги потребує робота з дітьми з особливими освітніми потребами (лист Міністерства освіти і науки України від 06.03.2022 № 1/3371-22). Нагадуємо, що з цього року корекційні послуги надаються в залежності від рівнів підтримки, за якими розподілені діти. Пропонуємо розглянути можливість надання таких послуг дистанційно, у тому числі для внутрішньо переміщених осіб.

МОН України, звертає особливу увагу, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022/2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури.

Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя – входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини.

Також педагогам необхідно приділяти належну увагу формуванню та розвитку мовлення дітей як складової розвитку їх пізнавальних процесів, свідомості, формування загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності. Світова практика для оцінки мовлення та грамотності дошкільнят визначає наступні параметри: допомога дітям у розширенні словника, заохочення дітей до мовлення, використання персоналом книжок у роботі з дітьми, заохочення дітей до користування книжками та знайомство з друкованим текстом. Водночас наголошуємо, що зазначені параметри, які пов’язані з книжкою, є більш продуктивними для очікуваних результатів мовленнєвого розвитку, оскільки вони безпосередньо виступають умовою для пізнавальної, дослідницької діяльності, розвитку самодіяльних сюжетно-рольових та театралізованих ігор дітей.

Окрім того, зміна акценту з питань оволодіння грамотою як процесу читання та письма на процес заохочення дітей до користування книгами знімає невиправдані вимоги батьків до вихователів щодо навчання дітей грамоти і спрямовує це завдання у початкову школу, тим самим демонструючи врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку.

Також радимо враховувати вітчизняну практику класифікації різних видів діяльності, притаманних періоду дошкільного дитинства. Це – рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров’язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова діяльність. Така практика організації видів діяльності враховує вікові особливості дітей та демонструє освітні завдання, формує системні професійні знання педагогів щодо підтримки та розвитку в дитини творчих, самостійних, якісно нових характеристик.

Нагадуємо, що гра – провідна діяльність дітей дошкільного віку. Саме під час гри малюки швидко у доступній формі оволодівають знаннями та уявленнями про оточуючий світ, вчаться використовувати їх на практиці і проявляють свою самостійність. Відповідно до Базового компонента дошкільної освіти ігрова компетентність – це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

Отже, характеристика різних видів діяльності дітей дошкільного віку, які традиційні для українського дошкілля та відображені у вимогах Стандарту, є продуктивними з доведеною ефективністю. Вони спрямовані на досягнення освітніх результатів (компетентностей) з урахуванням вікових особливостей дошкільників, забезпечують неперервність здобуття освіти впродовж життя та реалізують принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою. Усі рекомендації і висновки з питань проведення навчально-пізнавальної діяльності спрямовані на інтеграцію різних видів діяльності та зміни форм організації дітей у малих підгрупах та індивідуально.

Центральною фігурою, що забезпечує якість освіти в дошкільному закладі, залишається педагог. З огляду на це, основним завданням діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників (далі – ЦПРПП) є передусім сприяння професійному розвитку, психологічна підтримка й консультування педагогічних працівників. Рекомендуємо ЦПРПП систематично здійснювати інформаційну та роз’яснювальну роботу, надавати консультаційну допомогу, підтримку щодо планування й розроблення траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, надавати їм організаційно-методичні послуги у питаннях впровадження провідних технологій в освітній процес, розроблення документів ЗДО, використання інноваційних підходів у просвітницькій діяльності. Розв’язати найскладніші питання, з якими стикаються педагоги дошкілля, можна завдяки об’єднанню педагогічних працівників для навчання, обміну досвідом і колегіального вибудовування траєкторії професійних дій.

Корисні джерела

З метою надання допомоги педагогам закладів дошкільної освіти щодо якісної організації освітньої діяльності у 2022/2023 н .р в умовах воєнного стану пропонуємо джерела, що містять електронні методичні розробки.

Сайт Міністерства освіти і науки України (https://mon.gov.ua/ua)

У розділі «Дошкільна освіта. Сучасне дошкілля під крилами захисту» (https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/suchasne-doshkillya-pid-krilami-zahistu) та у розділі «Дошкільна освіта. Майстерня педагога» (https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/profesijna-skarbnichka).

Міністерством освіти і науки України подано перелік електронних методичних розробок для педагогів закладів дошкільної освіти та батьків вихованців.

Досліди та експерименти
Проєкти
Поради педагогу
Технопарк художньо-педагогічних ідей
Освітній проєкт «Афлатот»
Проєкт LEGO «Сприяння освіті» в Україні
Онлайн семінари та конференції
V Всеукраїнська літня школа «Освітня ініціативи – 2021»

Сайт «Впевнений старт» (https://vstart.com.ua)

Для педагогів розміщенні допоміжні відео матеріали за темами освітніх програм для дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку «Впевнений старт»: поради з організації освітнього процесу на тиждень, на день. У цих відео беруть участь автори програм (https://vstart.com.ua/pedagogam).

Для батьків розміщено текстові, аудіо-, відео-матеріали та художні зображення, поради авторів програм для дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку «Впевнений старт» щодо використання посібника «Книга дошкільника» вдома (https://vstart.com.ua/batkam/).

Інноваційна платформа Mr.Leader для розвитку дитини

(https://mr-leader.com/ua)

Інноваційна платформа Mr. Leader для розвитку дитини – інноваційна система освіти дітей раннього та дошкільного віку, яка у цей непростий час надає безкоштовно онлайн-доступ до своїх матеріалів. Платформа спрямована на формування у дітей лідерських якостей, розвитку таких навичок, як креативність, комунікабельність, критичне мислення. Для розвитку дітей пропонується освітня програма Mr. Leader зі зручним електронним щоденним плануванням, яку можна завантажити за посиланням https://mr-leader.com/ua/programa-mrleader

Під’єднання безкоштовне. Для цього потрібно перейти на телеграм-канал (https://t.me/mrleader_brand/14) та зареєструватись за посиланням: https://mr-leader.com/ua

Дитячий садок онлайн НУМО із відео-заняттями для дітей

від 3 до 6 років

Спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України дитячий онлайн-садок НУМО із відеозаняттями для дітей від 3 до 6 років. Серія випусків доступна для перегляду на YouTube-каналах МОН та ЮНІСЕФ, а також на платформах MEGOGO і VoliaTV.

Це розвивальні відео-заняття для дітей 3-6 років в тестовому режимі, що допоможуть батькам і дітям відчути себе комфортно у різних життєвих умовах.

Програму онлайн-садочка розробляла команда вихователів на чолі з експерткою з дошкільної освіти Соломією Бойкович.

Ресурси для організації якісного інклюзивного навчання

Забезпечити інклюзивний освітній простір — одне з завдань розбудови якісної школи, визначених у рекомендаціях «Абетка для директора». Державна служба якості освіти пропонує керівникам закладів освіти поради, які ресурси задіяти для організації якісного інклюзивного навчання.

Якісні інклюзивні освітні послуги у школі – результат грамотного менеджменту, інвестицій з боку засновника, а також роботи педагогів, участі у цьому процесі всіх учнів.

Директор школи має акумулювати й направити у правильне русло всі ресурси закладу та громади. І під ресурсами тут слід розуміти не лише фінансові, що дають змогу організувати інклюзивне середовище, але й часові, людські та всі інші, які можуть прямо або опосередковано впливати на те, чи школа буде готова до навчання дітей з особливими освітніми потребами, наскільки комфортно вони себе почуватимуть, чи матиме школа необхідні команду та обладнання для навчання тощо.

Які ресурси потрібні директору для організації якісного інклюзивного навчання та де їх шукати – у цьому матеріалі.

Які ресурси необхідні директору для організації інклюзивного навчання

ЧАС

Керівнику школи важливо використати цей ресурс, щоб заздалегідь спланувати діяльність закладу, підготувати педагогів та середовище до інклюзивного навчання.

Ризиковано розпочинати шлях до інклюзії тоді, коли батьки дітей з ООП вже прийшли до школи. В такому разі часу для організації процесу може бути замало. Тому директору важливо проявити проактивну позицію та налагодити співпрацю з відділом освіти, закладами дошкільної освіти в межах території обслуговування школи, інклюзивно-ресурсним центром, медичними закладами, що опікуються дітьми з особливими освітніми потребами. Так керівник буде заздалегідь знати контингент дітей з ООП, які потенційно можуть прийти до школи.

Стратегічне планування заощадить директору школи час та дасть змогу запобігти хаосу. Адже наявність чіткого плану й розуміння, куди рухатись, позбавляють зайвих, непотрібних дій.

Завдяки стратегії у питанні організації інклюзивного навчання можна також спланувати фінансові надходження – директор розумітиме, коли школа отримає кошти з субвенції, щоб запланувати необхідні закупівлі.

ЗНАННЯ

Інформація та знання, як її використати, – важливий ресурс. Адже подекуди наявність, наприклад, достатньої кількості коштів за браку знань щодо їх ефективного та коректного використання дають не той результат, який очікується.

Директору в питанні організації інклюзивного навчання важливо добре орієнтуватися у нормативно-правовій базі, зокрема детально ознайомитися з наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти». У цьому документі директор школи знайде перелік обладнання, яке необхідно закупити для дітей з ООП залежно від потреб.

Важливо також підвищувати кваліфікацію у питаннях організації інклюзивного навчання, відвідувати освітні заходи і тренінги про забезпечення безбар’єрного доступу, розумного пристосування тощо.

ФІНАНСОВА АВТОНОМІЯ

Фінансова автономія – той ресурс, що допоможе школі оперативно отримати кошти із субвенції та використати їх на закупівлю необхідного обладнання для навчання дітей з особливими освітніми потребами.

В іншому випадку, коли фінансами оперують органи управління освітою громади, директор має подати клопотання про закупівлю необхідного обладнання і чекати, коли його закуплять та передадуть закладу освіти. На це, звісно, потрібен додатковий час.

СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА ПЕДАГОГІВ

Для навчання дітей з особливими освітніми потребами педагоги мають володіти спеціальними знаннями, які вони зазвичай отримують під час підвищення кваліфікації. Задля якіснішої підготовки вчителю доцільно отримати другу вищу освіту.

У цьому питанні завдання керівника – змотивувати педагогів та залучити засновника до фінансування навчання, оскільки воно відбуватиметься на контрактній основі. Такий підхід допоможе вирішити питання браку фахівців, оскільки навчання наявних педагогів та забезпечення їм більшого навантаження може бути простішим шляхом, аніж пошук і прийом на роботу нових працівників.

СПІВПРАЦЯ ЗІ СПЕЦШКОЛАМИ

Керівники та педагоги спеціальних шкіл володіють знаннями й досвідом, які можуть допомогти організувати якісне інклюзивне навчання. Цей досвід – корисний ресурс, який варто використовувати. Наприклад, вчителі можуть навчатись у педагогів спеціальних шкіл, переймати у них досвід та спеціальні знання. А останні у свою чергу можуть переходити працювати зі спеціальної школи в інклюзивні класи загальної середньої освіти.

СПІВПРАЦЯ ІЗ ЗАКЛАДАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Студенти педагогічних закладів вищої освіти – ресурс для школи. Це молоді фахівці, яким цікаво прийти до школи ще під час навчання на практику та залишитись працювати в закладі надалі.

Для директора студенти педагогічних вишів – ще один варіант вирішення кадрової проблеми. Тому керівник має діяти проактивно та налагоджувати співпрацю із закладами вищої освіти поблизу школи, запрошувати студентів до співпраці.

НАВЧАННЯ І ПІДТРИМКА ПЕДАГОГІВ

Плануючи відкриття інклюзивного класу у школі директор має заздалегідь підготувати педагогів до роботи із дітьми з особливими освітніми потребами. Це важлива частина відповідальності керівника, оскільки вчителі мають пройти навчання заздалегідь та мати необхідні знання, щоб у вересні розпочати в класах роботу з дітьми з ООП.

Окрім навчання та підготовки, педагоги, що працюють із дітьми з особливими освітніми потребами, самі потребують моральної підтримки, мотивації та заохочення. Робота з колективом, організація щирих неформальних зустрічей, обговорення проблем – важлива місія керівника як менеджера.

РЕСУРСНІ ЗУСТРІЧІ

Педагоги – важливий ресурс для забезпечення якісного інклюзивного навчання. Щоб його наповнювати, керівнику важливо додавати до професійного життя педагогів нової якості.

Ресурсні зустрічі із цікавими експертами або ж іншими педагогами, що спеціалізуються на темі інклюзії, дадуть змогу педагогам дізнаватися нове, розвіювати міфи та упередження, набувати досвіду. Для організації таких зустрічей варто залучати також профільні громадські організації.

СПІЛКУВАННЯ З БАТЬКАМИ

Батьки володіють унікальною інформацією про особливості спілкування зі своєю дитиною. Завдяки комунікації керівника, педагогів та інших батьків із батьками дитини з особливими освітніми потребами вдасться створити затишне для всіх середовище, мінімізувати стрес і забезпечити комфортне спілкування в дитячому колективі.

Важливо, щоб комунікація як адміністрації та вчителів, так і батьків між собою не була разовою акцією. Спілкування варто здійснювати регулярно і часто – тоді мінімізуються ризики конфліктів, адже за постійного цивілізованого діалогу проговорюються всі потенційні проблеми.

Підготовка діалогу у батьківському колективі – завдання директора заздалегідь, до початку навчання у класі дитини з особливими освітніми потребами.

УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Учнівське самоврядування директорові також варто розглядати як ресурс для допомоги в інтеграції дітей з ООП в учнівський колектив школи. Адміністрації важливо підтримувати волонтерські проекти та ініціативи, стимулювати залучення учнівського самоврядування до комунікації та просування цінностей інклюзії.

Інформаційний матеріал для Служби підготовлено в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Завдання дитсадка за рекомендаціями МОН

Вивчити та оцінити якість освітньої діяльності

Це дасть змогу:

отримати інформацію про реальний стан справ у ЗДО;
побачити переваги й недоліки в організації освітнього процесу;
знайти шляхи підвищення якості освітньої діяльності.

Розроблено порадник для директора закладу дошкільної освіти з питань розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти. З ним найближчим часом можна буде ознайомитися на офіційних сайтах МОН та ДСЯО та на ezavdnz.mcfr.ua.

Якими документами керуватися:

Організувати безпечний освітній процес

Для цього директор організовує роботу з ОП та БЖД і забезпечує:

планування заходів з ОП та БЖД;
складання звітності за встановленими формами;
організацію контролю за дотриманням вимог законодавчих і нормативно-правових актів з ОП та БЖД;
проведення профілактичної роботи щодо запобігання травматизму серед учасників освітнього процесу;
проведення інструктажів з ОП;
організацію навчання та перевірку знань працівників з питань ОП та БЖД, пожежної безпеки, цивільного захисту тощо.

Директор відповідає за створення безпечних умов та не дозволяє проводити освітній процес за наявності шкідливих та небезпечних умов.

Якими документами керуватися:

Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджене наказом МОН від 26.12.2017 № 1669.
Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності, наведені у листі МОН від 29.07.2020 № 1/9-406.

Організувати освітній процес у разі епіднебезпеки

На період встановлення карантину власник закладу або уповноважений орган може змінювати режим роботи закладу. В умовах запровадження посилених протиепідемічних заходів на територіях зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19 особливо важливо забезпечити права дітей на здобуття дошкільної освіти (лист МОН від 23.04.2020 № 1/9-219).

На платформі «Дія. Цифрова освіта» розміщено освітні серіали, онлайн-сервіси для педагогів, базові курси тощо. Отримані навички допоможуть батькам, педагогам, керівникам ефективно та безпечно застосовувати цифрові технології в роботі та навчанні, підвищувати професійний та особистісний розвиток.

Якими документами керуватися:

Організувати приймання дітей

Директор зараховує дітей до державного / комунального ЗДО протягом календарного року на вільні місця в порядку черговості надходження заяв про зарахування.

Переводити вихованців з однієї вікової групи до іншої в межах одного закладу та формувати його новостворені групи потрібно щороку наприкінці літнього періоду, але не пізніше 31 серпня.

Директор має зараховувати дитину до закладу своїм наказом.

Наказ може бути як індивідуальний — на зарахування однієї дитини, так і на зарахування групи дітей.

Якими нормативними документами керуватися:

Положення про заклад дошкільної освіти, затверджене постановою КМУ від 12.03.2003 № 305.

Організувати харчування дітей

З 1 вересня заклади освіти впроваджують новий порядок і норми організації харчування дітей.

Потрібно врахувати, що КМУ вніс зміни до норм харчування у закладах освіти:

доповнив групи харчових продуктів, що використовуються для організації харчування в межах встановлених норм такими позиціями, як олія соняшникова та кукурудзяна, зернові культури (наприклад, гречка), плоди сушені (наприклад, шипшини), молоко безлактозне;
уточнив кількість певних груп харчових продуктів, а також частоту їх включення до певних прийомів їжі;
уніфікував термінологію, що зазначена в нормах харчування з тією, що використовується в технологічній документації на страви та вироби;
розширив інформацію про харчові продукти щодо вмісту глютену для організації дієтичного харчування.

МОЗ:

роз’яснило, як дотримати норми харчування в закладі освіти;
надало таблиці з нормами відходів і втрат продовольчої сировини та продуктів харчування під час кулінарної обробки, хімічним складом та енергетичною цінністю продуктів харчування.

Інформація допоможе розробити технологічні картки і чотиритижневі сезонні меню.

Нині триває робота над розробленням технологічних карток за усіма видами страв та апробація приготування страв на різному обладнанні.

Якими документами керуватися:

Укомплектувати штат

Директор ЗДО має право у разі виробничої необхідності змінювати штатні розписи або вводити посади (крім керівних), не передбачені штатними нормативами, в межах фонду оплати праці, доведеного лімітними довідками на відповідний період.

Замінювати посади працівників можна лише в межах однієї категорії персоналу: педагогічний, технічний.

У разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду ЗДО можна вводити додаткові посади.

Штатний розпис закладів формується з урахуванням типу закладу, кількості груп та їх наповнюваності, режиму роботи, площ приміщень закладу. Кількість штатних одиниць за усіма посадами, зокрема за посадою «вихователь інклюзивної групи», обраховують з урахуванням педагогічного навантаження.

Якими документами керуватися:

Закон України «Про дошкільну освіту» (ст. 30).
Типові штатні нормативи дошкільних навчальних закладів, затверджені наказом МОН від 04.11.2010 № 1055.

Провести атестацію педагогів

Педагогічний працівник ЗДО — особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов’язки.

Педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, можна присвоювати кваліфікаційні категорії. Цю можливість передбачає Типове положення про атестацію педагогічних працівників.

Якими нормативними документами керуватися:

Організувати підвищення кваліфікації

Педагогічні працівники мають право самостійно обирати конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

Якими нормативними документами керуватися:

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою КМУ від 21.08.2019 № 800.

Оформити педагогічну роботу

Педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік не є сумісництвом (п. 3 Переліку робіт, які не є сумісництвом).

Таку педагогічну роботу можуть виконувати керівники ЗДО як протягом основного робочого часу, так і за його межами на різних посадах.

Виконувати таку роботу в робочий час можна лише з дозволу керівника органу управління освітою.

Якими нормативними документами керуватися:

Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінфіну від 28.06.1993 № 43.

Оформити благодійну допомогу

ЗДО має право отримувати благодійну допомогу лише на добровільній основі.

Обов’язково потрібно оформлювати відповідну документацію, відображати в бухгалтерському обліку та звітувати про використання благодійних та спонсорських коштів.

Якими документами керуватися:

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування» від 04.08.2000 № 1222.

Підготуватися до заходів держнагляду

Під час здійснення державного нагляду (контролю) директор закладу має право бути поінформованим про права й обов’язки.

Різним органам державного нагляду (контролю) заборонено здійснювати заходи держнагляду (контролю) з одного й того самого питання.

Якими документами керуватися:

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Створити безбар’єрний простір

Стратегічними цілями, визначеними Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, є створення інклюзивного освітнього середовища, яке задовольняє освітні потреби всіх учасників освітнього процесу.

Необхідними умовами формування інклюзивного середовища у ЗДО є: подолання соціальних бар’єрів, створення універсального дизайну та розумних пристосувань у закладах освіти, впровадження педагогіки партнерства, створення безбар’єрного фізичного простору.

Якими документами керуватися:

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, затверджена розпорядженням КМУ від 14.04.2021 № 366-р.
Наказ МОН «Про затвердження типових програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників» від 23.04.2021 № 457.

Організувати роботу з дітьми з ООП

КМУ вніс зміни до Положення про інклюзивно-ресурсний центр:

усунув норми щодо нижньої межі віку дитини для проведення комплексної оцінки потреб. Якщо раніше центри опікувались дітьми віком від 2 до 18 років, то відтепер звертатися до них зможуть батьки дітей від народження;
уточнив завдання ІРЦ — проведення комплексної оцінки, зокрема повторної, та здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб; надання рекомендацій закладам освіти щодо розроблення індивідуальної програми розвитку особи; забезпечення участі педагогічних працівників ІРЦ в діяльності команди психолого-педагогічного супроводу особи з ООП; надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг дітям з ООП (дітям раннього та дошкільного віку, які не відвідують заклади дошкільної освіти; дітям, які здобувають освіту у формі педагогічного патронажу); визначення потреби в асистенті дитини та/або супроводі дитини з ООП в інклюзивній групі; визначення рівня підтримки особи з ООП в закладі освіти тощо;
затвердив категорії (типи) особливих освітніх потреб (труднощів).

КМУ вніс зміни й до Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530:

передбачено упровадження диференційованого підходу до забезпечення підтримки дітей з ООП;
затверджено нову форму індивідуальної програми розвитку особи;
визначено рівні підтримки в освітньому процесі дітей під час інклюзивного навчання.

Постанова КМУ від 28.07.2021 № 769 від набирає чинності з 1 січня 2022 року.

Якими документами керуватися:

Постанова КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами»від 21.07.2021 № 765.
Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530» від 28.07.2021 № 769.
Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затверджене постановою КМУ від 12.07.2017 № 545.

Протидіяти булінгу та запобігати його появі

Засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа):

здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

Директор закладу освіти в межах наданих йому повноважень забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування).

Якими документами керуватися:

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу, затверджені наказом МОН від 28.12.2019 № 1646.

Примітка. Складено відповідно до листа МОН «Щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році» від 10.08.2021 № 1/9-406.

Протиепідемічні заходи в дитсадку не скасували: нові рекомендації МОЗ

25 серпня головний санітарний лікар затвердив нові протиепідемічні заходи в дитсадках на період карантину.

МОЗ затвердило нові протиепідемічні заходи у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусу, скасувавши постанову головного державного санітарного лікаря від 22.09.2020 № 55.

Цьогорічні рекомендації суттєво не відрізняються від минулорічних, але МОЗ додало нові. Пригадаємо їх й зробимо акцент на нових.

Що контролювати та робити

Керівник і медичний працівник закладу, або відповідальна особа, яка пройшла відповідний інструктаж та призначена наказом керівника закладу:

щоденно контролюють виконання протиепідемічних заходів;
проводять роз’яснювальну роботу з працівниками закладу щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів коронавірусної хвороби (COVID-19) серед персоналу або вихованців;
розробляють алгоритми дій на випадок надзвичайної ситуації, пов’язаної з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) серед вихованців та працівників закладу;
не допускають до роботи працівників закладу, які потребують самоізоляції відповідно до галузевих cтандартів у сфері охорони здоров’я;
проводять інструктаж для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.

Нове. Керівник і медпрацівник мають проінформувати працівників з питань вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (пп. 3 п. 2).

Як допускати працівників до роботи

Як і раніше, до роботи працівників закладу допускайте після термометрії безконтактним термометром та за умови наявності респіратора або захисної маски, що закриває нic і рот, зокрема виготовленої самостійно (далі — ЗІЗ).

Нове. МОЗ дозволило не використовувати ЗІЗ під час занять у навчальних приміщеннях і групових осередках. Але під час пересування приміщеннями закладу та спілкування між собою працівники обов’язково мають використовувати ЗІЗ.

Після кожного зняття ЗІЗ — захисних масок одноразових рукавичок — перед одяганням чистих працівники повинні ретельно вимити руки з милом або обробити антисептичним засобом.

Якщо в працівника виявили підвищену температуру тілa понад 37,2 °С та/або ознаки гострого респіраторного захворювання, не допускайте його до роботи й порекомендуйте звернутися до сімейного лікаря.

Якщо працівник захворів удома, він має повідомити свого безпосереднього керівника та не виходити на роботу, одночасно звернувшись по медичну допомогу.

Що забезпечити

Як і раніше, керівник закладу забезпечує:

організацію централізованого збору використаних ЗІЗ, паперових серветок в окремі контейнери / урни з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;
проведення навчання працівників щодо одягання, використання, зняття ЗІЗ, їx утилізації, контроль за виконанням цих вимог;
нeобхіднi умови для дотримання працівниками правил особистої гігієни (рукомийники, мило рідке, папepoвi рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо);
обмеження проведення масових заходів (нарад, збоpiв тощо) у закритих приміщеннях (окрім заходів необхідних для забезпечення функціонування закладів освіти — проведення педагогічних рад тощо);
вологе прибирання з використанням мийних та дезінфекційних засобів;
провітрювання приміщень протягом не менше 15 хвилин перед відкриттям та почергове провітрювання кімнат протягом дня за відсутності дітей;
медичні пункти закладу необхідними засобами та обладнанням: безконтактними термометрами, дезінфекційними, зокрема антисептичними засобами для обробки рук, засобами особистої гігієни та індивідуального захисту;
розміщення плакатів / бaнepiв про необхідність дотримання респіраторної гігієни та етикету кашлю.

Як приймати дітей

Вихователь групи вранці приймає дитину до закладу та після закінчення дня передає її батькам на території закладу, за межами його бyдівлi.

За несприятливих погодних умов приймати й передавати дітей можна в приймальних та/або роздягальних групових осередках закладу. Батьки або особи, які їх замінюють, у закладі або на його території повинні використовувати ЗІЗ.

Минулого року МОЗ рекомендувало проводити температурний скринінг дітей при вході — початковий — у заклад та кожні чотири години (поточний) з занесенням показників у відповідний журнал довільної форми. Цьогорічні рекомендації змінилися:

Нове. Температурний скринінг дітей проводити безконтактним термометром при вході (початковий) у заклад (п. 6).

Якщо в дитини виявили ознаки гострої респіраторної хвороби та/або температури тіла понад 37,2 °С, за відсутності батьків її потрібно тимчасово ізолювати в спеціально відведене приміщення закладу, невідкладно поінформувати батьків або законних представників.

При ізоляції важливо не допустити тривожних відчуттів у дитини та враховувати її психологічний стан.

Нове. Після вилучення дитини з симптомами інфекційної хвороби приміщення, де перебувала така дитина, потрібно провітрити поза графіком та провести дезінфекцію високо контактних поверхонь.

На період карантину заборонено	На період карантину рекомендується
Використовувати м’які (м’яконабивні) іграшки	Розробити адаптивний графік прогулянок і занять, щоб не об’єднувати чи змішувати групи
Перебувати у вуличному взутті (без змінного) всередині приміщень	Проводити додаткові iгри та вправи, які б доносили дітям важливість індивідуальних заходів профілактики та фізичного дистанціювання
Проводити батьківські збори, кpiм дистанційних	Надавати пріоритет фізичним активностям та іграм на відкритому повітрі
Запрошувати творчо-розважальні колективи та інших осіб, які не є працівниками закладу	Переформатувати розміщення в кімнатах для занять так, щоб забезпечити максимально можливе фізичне дистанціювання
Культурні, спортивні, розважальні, соціальні, релігійні, рекламні, наукові, ocвітні, професійні тематичні та інші заходи слід проводити відповідно до вимог, встановлених КМУ	Обмежити заняття та ігри, що: • передбачають безпосередній фізичний контакт між дітьми та персоналом; • потребують використання значної кількості додаткового інвентаря
	Забезпечити організацію харчування, що дозволяє мінімізувати кількість дітей, які харчуються одночасно, або одночасно перебувають за одним столом

Яких гігієнічних заходів ужити

На вході до закладу організуйте місце для обробки рук спирто-вмісними антисептиками з концентрацією активно діючої речовини понад 60% для ізопропілових спиртів та понад 70% для етилових спиртів.

Основний захід гігієни рук в умовах закладу — миття рук з милом. Антисептики доцільно використовувати лише, якщо відсутній доступ до проточної води з милом. МОЗ не рекомендує протирати руки для знезараження вологими серветками або як заміну миття рук чи антисептичної обробки.

Антисептики потрібно використовувати виключно під контролем працівників закладу. Самостійний доступ дітей до спиртових антисептиків необхідно обмежити.

Заходи, спрямовані на захист здоров’я дітей — термометрія, навчання обробці рук антисептиком, миття рук, навчання правилам етикету кашлю тощо, проводять в ігровій формі та за особистим прикладом педагогічних працівників закладу.

Як організувати освітній процес

Що забороняє, а що рекомендує МОЗ робити в закладі — у Таблиці:

Нове. Дезінфікувати іграшки та обладнання у закладі в період карантину потрібно відповідно до пунктів 21, 22 розділу VII Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом МОЗ 24.03.2016 № 234. Необхідну кількість дезінфекційного засобу розраховують відповідно до інструкції щодо використання засобу.

Тепер МОЗ дозволило використовувати багаторазові (тканинні) рушники та килими з довгим ворсом. Раніше це було заборонено.

Як організувати харчування

МОЗ додало два пункти і роз’яснило, як організувати роботу працівників харчоблоку під час карантину:

Нове. При організації харчування необхідно забезпечити умови для дотриманням працівниками правил особистої гігієни — рукомийники, мило рідке, паперові рушники (або електросушарки для рук), антисептичні засоби для обробки рук тощо (п. 15).

З працівниками харчоблоку необхідно провести навчання щодо одягання, використання, зняття ЗІЗ, їx утилізації, забезпечити контроль за виконанням цих вимог (п. 16).

Що робити з використаними ЗІЗ

Ви маєте організувати централізований збір та утилізацію використаних ЗІЗ, паперових серветок в окремі контейнери / урни (картоннi або пластикові), з кришками та поліетиленовими пакетами. Встановіть контейнери біля входу в заклад і в приміщеннях закладу у місцях, недоступних для дітей.

Зважайте, що:

кількість та об’єм (місткість) контейнерів / урн потрібно визначати з розрахунку на кількість відвідувачів закладу, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів;
контейнери необхідно щодня дезінфікувати, а картонні контейнери одноразового використання після використання утилізувати;
поліетиленові пакети з контейнерів, у яких зібрали використані ЗІЗ, необхідно замінювати після заповнення або за графіком, щільно зав’язувати.

МОЗ рекомендує використовувати додатковий пакет для надійності зберігання використаних ЗІЗ та наносити маркування: «Використані засоби індивідуального захисту».

Підготувала – ГАННА МОЗИРКО, редактор управлінських видань MCFR Освіта